З 25.11 по 10.12.2023 у нашому закладі пройшла Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»
Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
У світі постійно відбуваються війни, напади, дискримінація, приниження. Але коли насильство чиниться поруч із нами ми можемо й повинні зупинити його. Саме тому щорічно, починаючи з 1991 року, міжнародна спільнота підтримує акцію «16 днів проти насильства».
Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.
Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:
• 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;
• 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера;
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
• 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини.
|
ЗАКОН УКРАЇНИ |
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст.33)
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):
1) частину другу статті 13 після цифр "173" доповнити цифрами "173-4";
2) доповнити статтею 173-4 такого змісту:
"Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, -
тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку";
3) абзац перший частини третьої статті 184 доповнити словами та цифрами "крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу";
4) статтю 221 після цифр "173-173-2" доповнити цифрами "173-4";
5) абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після цифр "173-173-2" доповнити цифрами "173-4".
2. У Законі України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380):
1) частину першу статті 1 доповнити пунктом 3-1 такого змісту:
"3-1) булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
систематичність (повторюваність) діяння;
наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого";
2) частину другу статті 25 після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу".
У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом одинадцятим;
3) частину третю статті 26 після абзацу дев’ятого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:
"забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:
з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти".
У зв’язку з цим абзац десятий вважати абзацом п’ятнадцятим;
4) частину другу статті 30 після абзацу двадцятого доповнити чотирма новими абзацами такого змісту:
"правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)".
У зв’язку з цим абзац двадцять перший вважати абзацом двадцять п’ятим;
5) у статті 53:
абзац десятий після слів "форм насильства та експлуатації" доповнити словами "булінгу (цькування)";
після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування)".
У зв’язку з цим абзаци одинадцятий - сімнадцятий вважати відповідно абзацами дванадцятим - вісімнадцятим;
частину третю доповнити абзацом шостим такого змісту:
"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб";
6) у статті 54:
частину першу доповнити абзацом двадцятим такого змісту:
"захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю";
частину другу доповнити абзацом чотирнадцятим такого змісту:
"повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування)";
7) у статті 55:
абзац восьмий після слів "закладу освіти" доповнити словами "у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про";
доповнити абзацами дев’ятим і десятим такого змісту:
"подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
частину третю доповнити абзацами одинадцятим і дванадцятим такого змісту:
"сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування);
виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти";
8) частину першу статті 64 після абзацу восьмого доповнити двома новими абзацами такого змісту:
"з урахуванням пропозицій центрального органу виконавчої влади з питань формування і реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань сім’ї та дітей, розробляє та затверджує план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти, порядок реагування на випадки булінгу (цькування), порядок застосування заходів виховного впливу;
узагальнює та оприлюднює інформацію про випадки булінгу (цькування) в закладах освіти".
У зв’язку з цим абзаци дев’ятий - двадцять шостий вважати відповідно абзацами одинадцятим - двадцять восьмим;
9) частину першу статті 65 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".
У зв’язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно абзацами восьмим і дев’ятим;
10) у статті 66:
частину першу після абзацу сьомого доповнити новим абзацом такого змісту:
"сприяють розробленню плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".
У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом дев’ятим;
частину другу після абзацу одинадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
"сприяють розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти".
У зв’язку з цим абзац дванадцятий вважати абзацом тринадцятим;
11) пункт 2 частини другої статті 71 доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
"випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником";
12) частину четверту статті 73 після абзацу третього доповнити двома новими абзацами такого змісту:
"здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти;
аналізувати заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування)".
У зв’язку з цим абзаци четвертий - восьмий вважати відповідно абзацами шостим - десятим;
13) частину другу статті 76 викласти в такій редакції:
"2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами".
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
|
Президент України |
П.ПОРОШЕНКО |
|
м. Київ |
Телефони довіри 
- Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
- Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 76;
- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
- Національна поліція України 102.
ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
Торгівля людьми – здійснення з метою експлуатації вербування, перевезення, передачі, приховування чи отримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливістю стану або шляхом підкупу у вигляді платежів чи вигод для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. Таке визначення торгівлі людьми дає ”Протокол з попередження торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми”, який доповнює Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною організованою злочинністю.
Торгівля людьми – це сукупність таких ознак:
- вербування;
- перевезення;
- передача;
- продаж;
- усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі;
- використання у військових конфліктах;
- залучення до злочинної діяльності;
- трансплантація чи насильницьке донорство;
- примус до заняття проституцією;
- рабство і ситуації, подібні до рабства;
- примусова праця;
- залучення в боргову кабалу;
- використання шантажу, погроз, насильства.
Лист МОН № 1/3663-22 від 25.03.2022 "Щодо запобігання торгівлі людьми в умовах воєнної агресії"
|
ЗАКОН УКРАЇНИ |
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 19-20, ст.173)
{Із змінами, внесеними згідно з Кодексом
№ 4651-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88
Законами
№ 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682
№ 245-VII від 16.05.2013, ВВР, 2014, № 12, ст.178
№ 1697-VII від 14.10.2014, ВВР, 2015, № 2-3, ст.12
№ 766-VIII від 10.11.2015, ВВР, 2015, № 52, ст.482
№ 2671-VIII від 17.01.2019, ВВР, 2019, № 18, ст.73}
Цей Закон визначає організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, гарантуючи гендерну рівність, основні напрями державної політики та засади міжнародного співробітництва у цій сфері, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та порядок надання допомоги таким особам.
Розділ VI
ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ДІТЬМИ
Стаття 20. Спеціальні принципи протидії торгівлі дітьми
1. Крім основних принципів протидії торгівлі людьми, передбачених статтею 3 цього Закону, протидія торгівлі дітьми базується на таких спеціальних принципах:
2) повага до думки дитини, яка постраждала від торгівлі дітьми, стосовно заходів, які до неї застосовуються, з урахуванням її віку, стану здоров'я, інтелектуального і фізичного розвитку та інтересів;
3) роз'яснення дитині, яка постраждала від торгівлі дітьми, у зрозумілій для неї формі її прав та обов'язків;
4) забезпечення конфіденційності інформації про особу дитини та відомостей, які дозволили б установити дитині статус як такій, яка постраждала від торгівлі дітьми.
Стаття 21. Попередження торгівлі дітьми
1. Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в межах своїх повноважень вживають необхідних соціальних, правових, психолого-педагогічних та інших заходів, спрямованих на виявлення та усунення причин і передумов, що сприяють торгівлі дітьми.
2. Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в межах своїх повноважень вживають заходів щодо виявлення дітей, які постраждали від торгівлі дітьми, та проводять профілактичну роботу з ними та їхніми батьками або особами, які їх замінюють.
3. Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в межах своїх повноважень розробляють та впроваджують у навчальних закладах навчальні та виховні програми з протидії торгівлі дітьми.
4. Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в межах своїх повноважень вживають заходів для підвищення рівня обізнаності щодо протидії торгівлі дітьми серед батьків та осіб, що їх замінюють, та осіб, які постійно контактують з дітьми у сферах освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, оздоровлення та відпочинку, судовій та правоохоронній сферах.
Стаття 22. Інформування про дітей, які постраждали від торгівлі дітьми
1. Особа, якій стало відомо про дитину, яка страждає/постраждала від торгівлі дітьми, зобов'язана невідкладно та із забезпеченням конфіденційності повідомити про це місцеву державну адміністрацію, органи місцевого самоврядування, органи Національної поліції або органи прокуратури.
{Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 766-VIII від 10.11.2015}
2. У разі існування підозри щодо причетності батьків дитини або осіб, які їх замінюють, до торгівлі дітьми особи, які постійно контактують з дітьми у сферах освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури та спорту, оздоровлення та відпочинку, судовій та правоохоронній сферах, у порядку, встановленому законодавством, інформують про це органи Національної поліції або органи прокуратури.
{Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 766-VIII від 10.11.2015}
Стаття 23. Надання допомоги дітям, які постраждали від торгівлі дітьми
1. Держава надає допомогу дитині з моменту, коли з'явилися підстави вважати, що вона постраждала від торгівлі дітьми, і до повного завершення реабілітації дитини.
2. Після отримання інформації про дитину, яка постраждала від торгівлі дітьми, місцева державна адміністрація, на території якої виявлено дитину, невідкладно встановлює особу дитини, здійснює оцінку обставин та приймає план першочергових заходів допомоги дитині на період до вирішення питання щодо встановлення дитині статусу особи, яка постраждала від торгівлі дітьми.
3. У разі якщо дитина, яка постраждала від торгівлі дітьми, має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, місцева державна адміністрація невідкладно вирішує питання влаштування дитини.
4. Центри соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей із залученням закладів освіти, охорони здоров'я здійснюють розробку та впровадження індивідуальної програми допомоги дитині, яка постраждала від торгівлі дітьми.
5. Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, в межах своїх повноважень забезпечують реалізацію прав дітей, які постраждали від торгівлі дітьми.
Стаття 24. Повернення або залишення дитини, яка постраждала від торгівлі дітьми
1. У разі виявлення в Україні дитини, яка постраждала від торгівлі дітьми та є іноземцем чи особою без громадянства, в установленому порядку приймається одне з таких рішень:
1) повернення дитини до країни походження;
2) залишення дитини в Україні.
2. Дитина, яка постраждала від торгівлі дітьми, підлягає поверненню до країни походження за умови, якщо батьки або особи, які їх замінюють, або установа у справах захисту дітей країни походження дитини погодилися і мають можливість взяти на себе відповідальність за дитину і надати їй належну допомогу та захист.
3. Дитина, яка постраждала від торгівлі дітьми, підлягає залишенню в Україні у разі неможливості її повернення до країни походження та за наявності умов для інтеграції дитини в Україні в частині забезпечення її права на охорону здоров'я, освіту, соціальний захист.
При вирішенні питання про повернення або залишення дитини слід враховувати думку дитини, беручи до уваги вік, фізичний, інтелектуальний розвиток та інтереси дитини.
4. Дитина, яка постраждала від торгівлі дітьми, не повертається до країни походження, якщо є ознаки того, що таке повернення ставить під загрозу її безпеку та не відповідає її найкращим інтересам.
Інструкція з безпеки життєдіяльності під час карантину
1 Загальні положення
1.1. Інструкція з безпеки життєдіяльності під час карантину поширюється на всіх учасників
навчально-виховного процесу під час перебування на карантині.
1.2. Інструкцію розроблено відповідно до таких нормативних актів:
Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в
установах і навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України
від 01.08.2001 No 563;
Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від
10.10.2001 No 1306;
Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України,
затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 No 974.
2 Вимоги безпеки життєдіяльності учнів під час карантину
2.1. Під час карантину, перебуваючи на вулиці й ставши учасником дорожньо-транспортного руху,
потрібно чітко виконувати правила дорожнього руху:
рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку, обережно по
слизькій дорозі, особливо під час ожеледиці. Взуття має бути зручним, підбори – низькими;
за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч
руху транспортних засобів;
переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і
наземних, а за їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
виходячи на проїжджу частину з-за транспортних засобів упевнитись, що не наближаються
інші транспорті засоби, бути особливо уважним і обережним при прослуховуванні плеєра
через навушники та при використанні одягу з капюшоном;
чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах,
узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або
синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу
проїжджої частини або негайно залишити її;
категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї
ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або встановленими місцями;
для запобігання ДТП за участю дітей категорично заборонено кататися на санчатах, ковзанах,
лижах (інших зимових приладах для розваг) на проїжджій дорозі, категорично заборонене
катання з гірок із виїздом на проїжджу частину дороги;
для запобігання травмування можна кататися на ковзанах тільки у відведених для цього
спеціальних місцях й на міцному льоду без розщелин;
користуючись транспортним засобом, необхідно сидіти або стояти тільки в призначених для
цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.
2.2. Під час карантину, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, приміщеннях,
транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:
не брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (петарди,
бенгальські вогні, феєрверки, легкозаймисті речовини тощо);
користуватися газовою плитою тільки зі спеціалізованим електричним приладом для
вмикання;
заборонено застосовувати горючі матеріали; зберігати бензин, газ та інші легкозаймисті
горючі рідини, приносити їх до приміщення;
у жодному разі не брати на вулиці чи в іншому місці ніякі незнайому чи чужу побутову
техніку, не вмикати їх у розетку вдома чи в інших установах – це може призвести до вибуху
та надзвичайної ситуації;
не можна наближатися до електроприладів, музичної апаратури, які живляться струмом.
Користуватися електроприладами тільки сухими руками. У разі виявлення обірваних
проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки, негайно повідомити про це дорослому;
не збиратися біля проходів у громадських установах, входах та виходах, у приміщеннях
вестибюлю;
у разі пожежної небезпеки – наявності вогню, іскріння, диму – негайно вийти на повітря (за
двері, балкон) та кликати на допомогу. Викликати службу пожежної охорони за номером 101,
назвавши своє ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію: наявність вогню, диму, кількість
людей у приміщенні, свій номер телефону;
при появі запаху газу в квартирі у жодному разі не вмикати електроприлади, не
користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном, відчинити вікна, двері, перевірити
приміщення, вимкнути газову плиту й вийти з приміщення;
негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи 101 пожежну охорону; назвавши своє
ім’я, прізвище, коротко описавши ситуацію й залишивши свій номер телефону.
2.3. Під час карантину, перебуваючи вдома, на вулиці, в спеціалізованих установах, громадських
місцях, приміщеннях, транспорті тощо учні повинні чітко виконувати правила з попередження
нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:
категорично заборонено виходити на льодову поверхню замерзлого водоймища. Особі, яка
провалилася під лід, необхідно подати мотузку, дошку, одяг, але не підходити до неї близько.
Якщо лід крихкий, треба лягти на нього й проводити операцію рятування в той бік, із якого
прийшла людина – в інших місцях лід може бути більш крихким. Не поспішаючи, слід
допомогти людині вибратися з води, зняти мокрий одяг, зігріти, покликати на допомогу,
відвести постраждалого у тепле приміщення, вжити заходів щодо недопущення обмороження;
категорично заборонено наближатися й перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів,
закинутих напівзруйнованих будівель для запобігання обрушень будівельних матеріалів і
попередження травм;
категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, стимулятори;
заборонено брати в руки, нюхати, їсти незнайомі дикі рослини чи паростки квітів, кущів,
дерев, що може призвести до отруєння;
пересуватися обережно, спокійно. На вулиці бути обережним, дивитися під ноги, щоб не
впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк, не травмуватися через ожеледь;
не підходити на вулиці до обірваних, обвислих проводів, які стирчать, а особливо, якщо від
них іде гудіння – такі проводи ще можуть бути підживлені електрострумом; не підходити до
щитових, не залазити на стовпи з високовольтними проводами – можна отримати удар
електрострумом від високовольтних живлень за 5 м;
бути обережним на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що
гойдалки чи атракціони, турніки, прилади справні, сильно не розгойдуватися й не
розгойдувати інших;
не виходити на дах багатоповерхівки;
не підходити до відчинених вікон, не спиратися на перила, парапети сходинок , щоб уникнути
падіння; не спускатися в підвали будинків чи інші підземні ходи – там може бути отруйний
газ;
не вступати в контакт із незнайомими тваринами для запобігання укусів від хворих на сказ
тварин.
2.4. Учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності під час самостійного перебування
вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних дискотеках, у замкнутих
приміщеннях:
не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, у жодному разі не передавати їм
цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками міліції. Слід одразу
кликати на допомогу й швидко йти до людей;
не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу. Краще
відповісти, що не знаєте, і швидко йти геть;
слід триматися подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і
не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або
травм;
не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; слід одразу кликати на допомогу, якщо
незнайомець провокує якісь дії щодо вас. Бути уважним, оглядатися й перевіряти, чи не
слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів між домами й тунелями.
Якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти у сторону, щоб потенційний переслідувач
пройшов повз вас;
не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень.
2.5. Надзвичайно важливо під час карантину виконувати правила з запобігання захворювань на грип,
інфекційні та кишкові захворювання тощо:
при нездужанні не виходити з дому, щоб не заразити інших людей, викликати лікаря;
хворому виділити окреме ліжко, посуд, білизну;
приміщення постійно провітрювати;
у разі контакту із хворим одягати марлеву маску;
хворому слід дотримуватися постільного режиму;
перед їжею мити руки з милом;
не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити перед вживанням;
не вживати самостійно медичних медикаментів чи препаратів, не рекомендованих лікарем;
якщо ви погано почуваєтеся, а поряд нікого немає, слід викликати швидку медичну допомогу
за номером 103, описавши свій стан, назвавши номер свого телефону, домашню адресу,
прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам.
3 Вимоги безпеки життєдіяльності при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації
3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, чітко й спокійно виконувати вказівки працівників
правоохоронних органів.
3.2. Зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування.
3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю, слід зателефонувати до служб екстреної допомоги за
телефонами: 101 – пожежна охорона; 102 – міліція; 103 – швидка медична допомога; 104 – газова
служба, коротко описати ситуацію, назвати адресу, де відбулася надзвичайна ситуація, а також своє
прізвище, ім’я, номер свого телефону.
3.4. За можливості варто залишити небезпечну територію.
Довідник для батьків « Безпека дитини в інтернеті»
dovidnyk-dlya-batkiv (1).pdf
“Кожна дитина залежно від віку має різні потреби, проте вони завжди включають питання безпеки. Батьки мають розуміти, з якими ризиками діти можуть зіткнутися в будь-якому віці і як саме їх можна захистити. Довідник проєкту #stop_sexтинг – це не лише ґрунтовні теоретичні знання, а й практичні вправи та інтерактивні ігри, які батьки можуть використовувати для того, щоб Інтернет залишався для дітей простором можливостей, а не місцем можливої небезпеки!”
КУДИ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЬ: ✔Якщо дитина стала жертвою шантажу (наприклад, якщо дитину шантажують надісланими раніше фото чи відео), то це визнається злочином, що передбачено Кримінальним кодексом України, тому слід звернутися із заявою до поліції (за телефоном 102 або онлайн: https://ticket.np.gov.ua/). Можливо на початку буде простіше звернутися до ювенальної превенції чи кіберполіції (https:// ticket.cyberpolice.gov.ua). ✔Якщо дитина бажає анонімно повідомити про те, що трапилось із нею в Інтернеті – слід зателефонувати на гарячу лінію Ла Страда (за номером 116 111; з понеділка по п’ятницю з 12:00 до 16:00). ✔Також, якщо у дитини з’являються питання щодо психічного, сексуального та репродуктивного здоров’я, або якщо вона хоче дізнатися більше про свої права у сфері охорони здоров’я - організація Teenergizer надає консультації “рівний-рівному” та з психологом безкоштовно і конфіденційно будуть раді допомогти за посиланням: teenergizer.org/consultations/ ✔Якщо Ви натрапили в Інтернеті на контент зі сценами сексуального насильства над дітьми (дитячої порнографії) — повідомте на https://stop-sexting.in.ua/ send/. Ми знаємо, що неприємно і емоційно важко бачити такий контент, але повідомлення про нього допомагають вилучити його з мережі, таким чином захистити дітей та не допустити їх подальшої сексуальної експлуатації. 60 61 Нехай онлайн-простір ваших дітей завжди буде безпечним та комфортним! Інформаційно-освітня кампанія #Stop_sexтинг створена у 2018 році з метою захисту українських дітей від сексуального насильства в Інтернеті. Дізнайся більше про #stop_sexтинг на https://stop-sexting.in.ua/ та долучайся до наших соціальних мереж: Facebook https://www.facebook.com/stopsextingua/ Instagram https://www.instagram.com/stopsexting.ua Чат-бот https://t.me/StopSextingBot YouTube https://www.youtube.com/StopSextingUkraine TikTok Автори: Дьякова Анастасія, Касілова Аліна, Кликова Поліна. Загальна редакція: Касілова Аліна. © #stop_sexтинг, 2020 Всі права застережено. Фото: freepick та unsplash. При передруку матеріалів довідника, в тому числі їх фрагментів, посилання на авторів та https://stop-sexting.in.ua/ є обов’язковим. https://www.tiktok.com/@stopsexting.ua
Правила поведінки учнів базуються на законах України, постановах Міністерства освіти і науки України, Статуті школи
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Поважай Герб, Прапор та Гімн України.
1.2. Виконуй Статут школи, Правила поведінки для учнів.
1.3. Дотримуйся правил поведінки в місцях громадського перебування,щоб не принизити свою честь і гідність.
1.4. Будь уважним до дорослих, маленьких дітей, хворих та літніх людей.
1.5. Будь ввічливим, стриманим у словах та вчинках.
1.6. Дбайливо стався до природи.
1.7. Бережи своє життя та життя оточуючих людей.
1.8. Будь справжнім другом, допомагай батькам та вчителям, піклуйся про старших і молодших .
1.9. Фізична конфронтація, залякування і знущання є неприпустимими формами поведінки.
1.10. Дбайливо стався до шкільного майна та речей, що належать учителям та іншим учням. Забороняється брати без дозволу чужі речі. За пошкоджене шкільне чи чуже особисте майно батьки учня зобов’язані відшкодувати збитки.
1.11.Технічні та електронні засоби (планшети, плеєра, мобільні телефони, нетбуки, ноутбуки тощо) використовуй на уроці тільки в освітніх цілях.
1.12. Пам’ятай про категоричну заборону:
• чіпати незнайомі і вибухонебезпечні предмети;
• розпалювати вогнище;
• грати із чужими та безхатніми тваринами;
• пити сиру воду;
• вступати в контакт з незнайомими людьми та надавати їм особисту інформацію.
• вживати непристойні вирази і жести.
1.13. Дотримуйся правил безпеки життєдіяльності.
Не можна приносити на територію школи і використовувати вибухові, вогненебезпечні речовини, спиртні напої, сигарети, наркотики і інші одурманюючі засоби й отрути, предмети або речовини, які можуть зашкодити здоров’ю та безпеці оточуючих або завадити проведенню навчального процесу / петарди, жуйки, карти тощо/
1.14. Дотримуйся правил особистої гігієни.
2. ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ УЧНІВ У ШКОЛІ
2.1. ПРИХІД УЧНІВ ДО ШКОЛИ
2.1.1. Приходь до школи за 10 хвилин до початку занять, чистий і охайний, займай своє робоче місце з першим дзвінком, готуй все необхідне навчальне приладдя.
2.1.2. Не можна без дозволу педагогів (за узгодженням з батьками) йти з школи та її території в урочний час.
2.1.3. У разі відсутності учня на заняттях необхідно надати відповідні документи (довідка медустанови, заява батьків та інше).
2.2. ПОВЕДІНКА УЧНІВ НА УРОЦІ
2.2.1.Приготуй все необхідне до уроку - підручник, зошит, щоденник і ін.
2.2.2. Запізнюватися на уроки без поважних причин заборонено.
2.2.3. Підтримуй в чистоті і порядку закріплене за тобою місце.
2.2.4. Уважно слухай пояснення вчителя та відповіді учнів, виконуй необхідні завдання.
2.2.5. Під час уроку не можна шуміти, відволікатися самому і відволікати інших учнів від занять розмовами, іграми й іншими справами, що не стосуються уроку.
2.2.6. Коли вчитель входить в клас, привітайся, вставши зі свого місця.
2.2.7. Якщо хочеш поставити запитання або відповісти, підніми руку і зроби це з дозволу вчителя. Не перебивай однокласника, який відповідає, не підказуй, щоб не поставити його в незручне становище.
2.2.8. Учень має право відстоювати свій погляд і свої переконання при обговоренні різних суперечливих і неоднозначних питань, дотримуючись культури спілкування з усіма учасниками НВП.
2.2.9. Якщо під час занять тобі необхідно вийти з класу, то попроси дозволу у вчителя, піднявши руку, або повідом вчителя заздалегідь.
2.2.10. Потрібно вести запис домашніх завдань в щоденнику, пред’являти його на першу вимогу вчителя.
2.3. ПОВЕДІНКА УЧНІВ НА ПЕРЕРВАХ
2.3.1. Проявляй турботу про чистоту школи. Якщо побачив папірець або інше сміття – прибери його.
2.3.3. Вийди з класу, якщо клас необхідно провітрити.
2.3.4. Час перерви – твій особистий час. Ти можеш його проводити по своєму розумінню, проте, не заважай іншим.
2.3.5. Під час перерви ти можеш вільно переміщатися по школі, окрім тих місць, де заборонено знаходитися в цілях безпеки (дах, підвал, кухня, препараторські, майстерні, спортзал).
2.3.6. Забороняється бігати по сходах, поблизу вікон і в інших місцях.
2.3.7. Йдучи по сходах, дотримуйся правої сторони, не біжи, не стрибай через сходинки.
2.3.8. Категорично заборонено самовільно розкривати вікна, сидіти на підвіконнях чи виглядати у відкриті вікна.
2.3.9. При зустрічі з усіма працівниками школи, батьками та іншими дорослими призупинися і привітайся.
2.3.10. Після дзвоника на урок не затримуйся в коридорі, відразу ж прямуй в зазначений в розкладі кабінет і готуйся до уроку.
2.3.11. Забороняється штовхати один одного, кидатися предметами і застосовувати фізичну силу.
2.3.12. Звернись до свого класного керівника, чергового учителя, адміністрації школи за допомогою, якщо проти тебе здійснюються протиправні дії.
2.3.13. На території школи категорично забороняється тютюнопаління,вживанняалкогольних напоїв та інших психотропних речовин.
2.3.14. Під час перерви категорично забороняється залишати територію школи без дозволу класного керівника або чергового адміністратора.
2.3.15. Учень школи повинен проявляти пошану до старших, піклуватися про молодших. Школярі поступаються дорогою дорослим, старші - молодшим, хлопчики - дівчаткам.
2.3.16. Учням, які знайшли втрачені або забуті речі належить здати їх черговому, який знаходиться на першому поверсі школи.
Ці правила розповсюджуються на всіх учнів школи і є обов’язковими для виконання.