Рекомендації для вчителів по виявленню обдарованих дітей

Обдаровані діти — майбутнє кожної нації.

А юна еліта нашого закладу — гордість школи ,

добра частина складової іміджу школи та майбутнє держави.

Обдаровані діти – золотий запас нації, її інтелектуальна еліта, гордість і нація України, джерело її авторитету й успіху у світі. Кожна дитина приходить у наш світ, щоб творити своє життя, знайти себе:

хтось здібний до музики;

хтось до науки;

хтось пише вірші, малює.

Обдарованість – поєднання трьох характеристик, трьох Т: талант – Т;

творчість – Т;

труд – Т.

      Впровадження принципу індивідуалізації в навчально-виховний процес початкової школи

Кожен педагог повинен пам’ятати, що кожна дитина неповторна, вона має свій індивідуальний темп росту і розвитку, що передбачає індивідуальний спосіб навчання. Тому надзвичайно важливо створити такі умови, які сприяли б навчанню відповідно до рівня розвитку, забезпечували б у процесі навчання розвиток здібностей та інтересів школярів. Індивідуалізація – це процес постійного спостереження за формуванням дитини як особистості, адаптування матеріалів та занять, отримання інформації від сімей, взаємодія з дітьми, метою якої є підтримка їх розвитку. Можна індивідуалізувати завдання для кожної дитини, якщо педагог знає, в якій послідовності вона виконує завдання, можна адаптувати матеріали відповідно до рівня її розвитку, ускладнивши чи полегшивши їх, можна міняти роль, яку відіграє вчитель у становленні особистості, залежно від потреб дитини. Дитина розвивається як цілісна, унікальна індивідуальність, яка характеризується природженими властивостями, неповторним життєвим досвідом і, як наслідок складної взаємодії цих факторів, різними індивідуально-психологічними особливостями.

         У формуванні індивідуальності, розвитку індивідуальних відмінностей дитини великого значення набувають такі чинники:

• організація та зміст навчально-виховної роботи в освітніх закладах;
• стиль спілкування педагога з дітьми;
• характер взаємодії вчителя з сім’єю;
• узгодженість педагогічних впливів з боку вихователів дошкільних закладів і класоводів;
• системність і наступність у роботі дошкільного закладу, початкової і середньої школи.

Адже саме співпраця цих ланок дає можливість більш повно вивчити індивідуальні особливості та пізнавальні можливості кожної дитини. Так, під час вивчення індивідуальних особливостей та пізнавальних можливостей важливо враховувати компоненти індивідуального розвитку: індивідний розвиток, особистісний та розвиток діяльності. Основні аспекти індивідуально зорієнтованої моделі початкової освіти полягають у тому, що провідне місце в організації навчально-виховної роботи мають індивідуальні, парні та групові форми занять. Вчителі, окрім суто навчальних функцій, повинні виконувати і психологічні, а саме: спостерігаючи за дітьми, з’ясовують їх індивідуальні відмінності; з урахуванням цього планують навчальний процес, визначають форми роботи і методи навчання, найбільш ефективні саме для кожної конкретної дитини. У сучасних умовах провідними методами навчання, замість словесних та наочних, мають ставати практичні. Змінюється роль демонстраційного матеріалу: він перестає домінувати, диктувати усталений порядок дій, поступається перед роздатковим. Роздатковий матеріал, в свою чергу, урізноманітнюється, індивідуалізується залежно від потреб та можливостей дітей. Зазначене сприяє тому, що діяльність школярів стає більш самостійною, вибірковою, практичною. Змінюється також роль зовнішнього оцінювання. Замість оцінки вчителя все більше використовується самооцінювання та взаємооцінювання. Тому дуже важливо вже у молодшому шкільному віці створювати умови для формування оцінних стосунків дітей один з одним, що суттєво впливає на характер відносин між ними, ставлення до навчання, мотиви поведінки. Дуже важливо, щоб учитель у своїй роботі виходив із розуміння того, що успішно навчати, виховувати, розвивати дітей можна лише за такої умови: навчально-виховний процес повинен бути розрахований на всіх і, одночасно, на кожну дитину індивідуально.

Поради педагогам щодо розвитку творчих здібностей обдарованих учнів

• Цікаві думки учнів коментуйте, оцінюйте, підкреслюйте їхні оригінальність, важливість.
• Підтримуйте інтерес учнів до нового.
• Ніколи не відкидайте учнівської точки зору.
• Навчайте дітей коментувати свої думки.
• Не вимагайте запам`ятовувати схеми, таблиці, формули однобічне рішення, якщо є багатоваріантні способи.
• Навчайте дітей проводити логічні та зорові паралелі між уже знаним і новим.
• Намагайтеся постійно створювати в дитячому колективі творчу атмосферу.
• Учні мають знати, що їхні творчі пропозиції та думки викликають захоплення та визнані іншими.
• Навчайте учнів цінувати свої думки та фіксувати їхні на папері.
• Розвивайте в обдарованому учневі терпимість та впевненість.
• Запобігайте проблемі часом агресивного ставлення до здібних дітей з боку однолітків.
• Постійно виголошуйте цікаві факти, ідеї, думки.
• Запобігайте почуттю страху.
• Підтримуйте та стимулюйте ініціативу, самостійність дітей.
• Постійно пропонуйте проекти, які можуть їх захопити.
• Створюйте проблемні ситуації, які потребують альтернативного розв`язання.
• У навчальному закладі запроваджуйте періоди творчої активності, адже саме в цей час виникає багато творчих ідей.
• Розвивайте критичне мислення школярів.
• Навчайте дітей завершувати почате.
• Будьте для дітей прикладом у творчості.

Рекомендації вчителям початкової школи на тему :„ Як помітити обдарованість”

Випереджальний пiзнавальний розвиток

• Відрізняючись широтою сприйняття, діти гостро відчувають все, що відбувається навколо них, і надзвичайно допитливі.
• Вони мають здатність сприймати зв`язки між явищами і робити відповідні висновки.
• Відмінна пам`ять поєднується з раннім мовним розвитком та здатністю до класифікації.
• Мають великий словниковий запас і винаходять власні слова.
• Охоче займаються складними задачами, навіть якщо вони не мають практичного значення.
• Гостро заперечують проти того, щоб їм нав`язували готове рішення.
• При цьому деякі з них мають підвищені математичні здібності.
• Відрізняються тривалим періодом зосередження уваги і великою наполегливістю.
• Захопленість завданнями і відсутність досвіду зумовлюють прагнення боротись за справи, що навіть не по силах дитині.

Психосоціальна чутливість

• Діти виявляють загострене відчуття справедливості.
• Виказують високі вимоги до себе й оточуючих.
• Мають почуття гумору, полюбляють жарти, гру слів. Їм притаманні багата уява, поєднання розв`язання завдань з елементами гри, винахідливість, фантазія. Їм бракує емоційного балансу.
• У ранньому віці діти нетерплячі та поривчасті.
• Часом для них характерні перебільшені жахи і підвищена вразливість.
• Чутливо реагують на немовні сигнали інших.
• Егоцентризм, як у звичайних дітей.
• Інколи розвивається негативна самооцінка, виникають труднощі у спілкуванні з ровесниками.

Фізичні характеристики

• Мають високій енергетичний рівень.
• Сплять менше звичайного.
• Їхня координація рухів , набуття певних навичок часто відстають від пізнавальних здібностей.
• Можлива різниця в інтелектуальному та фізичному розвитку
• До 8 – ми років зір нестабільний , їм важко міняти фокус зору з близької відстані на дальню (від парти на дошку).

Для докладного виявлення рівня обдарованості дитини треба звернутися за консультацією до психолога.