Поради батькам першокласників

ДЛЯ БАТЬКІВ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Бути школярем – це вже усвідомлювана дитиною щабель вгору, до дорослості, та й навчання в школі сприймається дитиною як відповідальна справа.

Десять заповідей виховання для батьків від Януша Корчака (Януш Корчак – видатний педагог, лікар, письменник, що пропагував повагу до дитини)

1. Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою. 2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другому, той – третьому, і це найсправедливіший закон Подяки.

3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.

4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силі і, будь певен, їй воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, й більше, оскільки в неї немає досвіду.

5. Не принижуй!

6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.

7. Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам’ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.

8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі для зберігання й розвитку в ній творчого вогню. Це вільна любов матері й батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.

10. Люби свою дитину будь-якою – не талановитою, безталанною, дорослою.Спілкуючись із нею – тішся, бо дитина – це свято, яке поки з тобою….

Рекомендації для батьків:

Не лякайте дитину майбутніми проблемами та невдачами в школі;

Частіше розповідайте про щасливі миті своїх шкільних років (із метою зняття тривожності);

Познайомте зі школою під час проведення дня відкритих дверей;

Привчайте складати свої речі самостійно (“шкільні” – олівці, ручки, книжки, альбоми тощо);

Учіть ефективно реагувати на невдачі та програші;

Учіть дитину етикету (власним прикладом);

Привчайте до самостійності та самообслуговування (вдягатися і роздягатися, стежити за своїм зовнішнім виглядом);

Намагайтесь “звичні речі” перетворити на “ігрові завдання”;

Намагайтесь відповідати на всі запитання дитини (уникайте фраз “потім дізнаєшся”, “у школі розкажуть”).

Чому шестирічна дитина не може займатися занадто довго? Згадайте себе у дитинстві. Як важко було висидіти цілий урок практично нерухомо, не промовивши жодного слова та ще й робити вигляд, що ти уважно слухаєш учителя. Особливості психіки шестирічної дитини такі, що їй просто необхідно постійно рухатись. Грамотні вчителі обов’язково роблять серед уроку кілька перерв – фізкультхвилинок, що дуже допомагають сконцентрувати дитячу увагу й позбавити фізичного напруження. Адже дитина шести років не тільки страждає від тривалого сидіння за партою, вона ще й не може через свої вікові особливості довго концентрувати увагу. Тому тривалість занять не повинна перевищувати 15-20 хвилин, причому посередині заняття слід обов’язково зробити перерву й дати малюкові можливість пострибати та розім’ятися.